Коронавірус VS критичне мислення


							альт Корисно знати: Мовні курси

Про важливість вміння критично мислити не говорить хіба що лінивий. Все б нічого, але на практиці ми бачимо, що говорити про критичне мислення не означає критично мислити. Яскравим прикладом цього є ситуація, що розгорнулася навколо коронавірусу. Істерія в соцмережах, очолена журналістами, поширення фейків та впадання у паніку – всього цього можна було б уникнути або ж принаймні мінімізувати, коли б курс критичного мислення був обов’язковим в українських школах. Пояснимо на конкретних прикладах. Спершу ознайомимось з основними сумнівними меседжами, що транслюють ЗМІ та соцмережі.

Коронавірус — чума ХХІ століття?

У 2014 році заголовки українських ЗМІ лякали новою загрозою для людства — Еболою. Сьогодні статистика згадувань Еболи у ЗМІ стала в десятки разів нижчою. Невже загроза зникла? Ні, ця хвороба і досі лишається в топі тем на сайті ВООЗ, але з часом ця тема втратила хайп. Немає хайпу — немає переглядів та кліків — немає новини.

Матеріал видання «Korrespondent»

Матеріал видання «Уніан»

Коронавірус — перша подібна загроза для життя людства

Коронавірус – це загальна назва 7 типів нині відомих штамів. Уханський коронавірус або ж, як він ще відомий, COVID-19 поширився в китайському місті Ухань у грудні 2019 року. Вперше коронавіруси були зафіксовані в 1960-х рр., але патогенний для людини коронавірус поширився в 2002 році на території Північної та Південної Америки, Європи та Азії. Поширений в ті часи штам назвали SARS-CoV. Тоді протягом 2002-2003 р. зафіксували понад 8 тис. випадків захворювання, з яких 774 людини померли. У 2012 році на території Саудівської Аравії зафіксували поширення нового штаму коронавірусу – MERS-CoV, а вже в 2015 році нова хвиля MERS-CoV поширилася у Південній Кореї. Загалом MERS-CoV поширився в 26 країнах і кількість хворих зросла до 1360, з яких 527 осіб померли.

Коронавірус — смертельна хвороба

Ускладнення від COVID-19 можуть спричинити летальні випадки, але тут важливо звернути увагу на статистику та те, хто найважче переносить хворобу. Станом на 24 лютого з 79331 хворих на COVID-19 померли 3,3 %. Для порівняння від поширеного в 2012-2015 р. штаму коронавірусу MERS-CoV померли 39 % з тих, хто захворів. Ускладнений перебіг хвороби може спостерігатися у вразливих категорій пацієнтів – люди похилого віку та люди, які мають соматичні захворювання. Так, наприклад, перші смерті від коронавірусу в Італії зафіксували у 78-річного чоловіка та 68-річної жінки, яка лікувалася від онкохвороби і напередодні перенесла інфаркт.

Коронавірус паралізував життя в Китаї

Мережею зі швидкістю світла поширюються фото та відео з клікабельними заголовками «життя в Китаї зупинилося», «люди в Китаї в небезпеці» та безліч інших не менш яскравих текстів. Всі вони націлені на емоції людини – злякати та змусити панікувати. Завдяки цьому у людей складається враження, що весь Китай охоплений недугою і ледь не на межі зникнення. Насправді ж все виглядає трохи інакше.

Найбільший осередок поширення хвороби – це провінція Хубей. 81 % захворювань станом на 24 лютого припадає саме на провінцію Хубей. Задля уникнення ще більшого поширення COVID-19, місцева влада ввела певні обмеження щодо переміщення людей. Але вже 25 лютого у Китаї заявили, що епідемія йде на спад. Це прогнозований розвиток подій після того, як було вжито всі необхідні заходи безпеки.

місто Ухань на карті Китаю

Коронавірус передається бананами, посилками з AliExpress та по каналізації

Ще один приклад того, що потрібно ретельно перевіряти дані виключно через офіційні джерела – інформація, про те, як передається коронавірус. Днями стрічки новин та заголовки ЗМІ замайоріли інформацією, що COVID-19 передається через фекальні маси і по каналізації. Натомість на сайті ВООЗ в розділі популярних питань про COVID-19 вказано, що проведені дослідження не підтвердили цю версію. Але це не завадило низці ЗМІ поширити протилежну інформацію.


Насправді коронавірус передається через мікрокраплинки з носа чи рота хворої людини, коли та чхає або кашляє. Ці краплинки також потрапляють на предмети і поверхню навколо хворого, тому можливо заразитися, якщо доторкнутися до поверхні чи предмету, і, не помивши ретельно руки, доторкнутися до очей, носа чи рота. Це той самий спосіб, як передається і звичайний сезонний грип.

Ще один фейк, який наробив галасу це інформація про те, що коронавірус можна підхопити від бананів чи з посилки з Китаю. 

В кінці січня 2020 р. від коронавірусу в Україні постраждали банани і здоровий глузд

Щоправда, слід зауважити, що фейк про посилки поширився після публікації сатиричного онлайн-видання UAReview. Воно відоме своїми жартівними новинами, що публікуються «на злобу дня». Та, на жаль, тим, хто підхопив цю новину і поширив її, не відоме важливе правило – обов’язкова перевірка достовірності джерел.

Таким чином, ми розглянули 5 популярних меседжів, які активно поширювали ЗМІ останнім часом, і розуміємо, що ситуація довкола COVID-19 погіршується не стільки через вплив самого коронавіруса, а скільки через невміння людей мислити критично. Журналісти, чи то позбавлені необхідних компетенцій, чи то бажаючи отримати тисячі переглядів, ганяються за сенсаціями та поширюють неправдиву інформацію. Більшість людей читають лише клікабельні заголовки та сумнівні онлайн-медіа замість того, щоб дізнаватися інформацію з офіційних джерел: сайт ВООЗ, сайти і сторінки у фейсбук Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я України. Залякування про глобальну небезпеку, поширення страхів та паніка – це наслідки маніпуляцій та неосвіченості. Щоб не потрапляти на інформаційний гачок і не впадати в режим паніки, розвивайте навички критичного мислення:

  1. Не соромтесь запитань. Чим більше запитань, тим краще. Вони дозволяють якомога глибше та різнобічно проаналізувати тему.
  • Хто це сказав?
  • Що саме було сказано? (факт, власна думка)
  • Де було сказано? (приватна розмова, офіційна заява)
  • Як це було сказано? (спокійно, емоційно)

 2. Навчіться уважно слухати інших, звертаючи увагу не лише на те, що вони говорять, а й на те, як вони говорять (тон голосу, жести, міміка).

 3. Перевіряйте інформацію в 2-3 джерелах, зважаючи на репутацію самого джерела.

 4. Не довіряйте ЗМІ, які навіть у заголовках матеріалів намагаються залякати свого читача.

Матеріал видання «Korrespondent»

Матеріал видання «Новое время»

 5. Не довіряйте диванним фейсбучним експертам, які ще вчора розповідали, як тушити пожежі в Австралії.

Будьте здорові, бережіть себе та приділяйте увагу своєму розвитку, адже освіченість є найкращою зброєю проти інформаційних маніпуляцій.

Наступна новина

Сила м’яких навичок Корисно знати: Вища освіта
Сила м’яких навичок
Підписатися на новини