Здобуваємо медичну освіту за кордоном: способи, особливості та вартість


							альт Корисно знати: Вища освіта

Кожен, хто задумується про розвиток професії в медицині, має розуміти, що професія лікаря це професія служіння. Нехай це звучатиме банально, але більшість обирають цю професію з огляду на романтичні ідеали чи орієнтуючись на когось. Це точно не той спосіб, як варто обирати майбутню професію, тим паче у сфері медицини.

Робота в медицині потребує не лише певного набору знань і навичок, а й психологічної та фізіологічної готовності працювати в цій сфері. У багатьох країнах враховують це, тому, наприклад, у Великобританії студенти можуть вступати у медичні заклади вищої освіти лише за умови, що студент працював у госпіталі волонтером. Це важливо, адже це означає, що студент зазирнув за лаштунки професії і побачив все як є, а не лише білосніжні лікарські халатики.

Саме тому українські студенти, які вже навчалися у місцевих коледжах, матимуть переваги під час вступу в іноземний медичний заклад. Для приймальної комісії це означатиме, що студент бачив професію зсередини, вивчав спеціальні предмети і має вищий рівень професійної підготовки.

Вимога наявності волонтерського досвіду в лікарні є обов’язковою лише в деяких країнах, але в разі наявності задокументованого досвіду це буде плюсом і для студента, і для навчального закладу.

Академічна підготовка

Випускники українських шкіл, які планують здобути вищу медичну освіту за кордоном, мають мати високий середній бал атестату. І мова навіть не про бали нижче 9, а щонайменше 10,5-11. У Німеччині, наприклад, прохідний бал 11,6. Щоправда, варто наголосити, що прохідний бал щороку змінюється в залежності від кількості заявок і рівня підготовки абітурієнтів.

Особливу увагу звертають на бали з математики, біології, хімії та фізики. Така увага до балів по всіх шкільних предметах обумовлена тим, що лікар це високоінтелектуальна людина, яка має проявити себе ще під час навчання в школі.

Знання мови

Навчаючись за медичною програмою в іноземному закладі вищої освіти, студент має зосередитися на навчальному матеріалі, а не підтягувати свою іноземну мову. Саме тому 6.5 по IELTS недостатньо, студент має знати англійську (або будь-яку іншу мову, якою проводиться навчання) щонайменше на рівні C1.

Вступний іспит

Для вступу на медичну спеціальність студенти обов’язково складають вступний іспит. Іспит може бути 2 видів:

  1. Єдиний державний іспит, що розробляється за єдиним стандартом для всіх університетів у країні. Його складають і місцеві, і іноземні студенти.
  2. Іспити, які розробляються спеціальною комісією для конкретного університету.

Іспит може бути комп’ютерним або паперовим, але студент обов’язково складає його в навчальному закладі в авдиторії. Тривалість іспиту – 2-2,5 год. Іспит складається з 4 блоків:

  • Математика
  • Фізика
  • Біологія
  • Хімія

На написання кожного блоку студент має 30-40 хвилин. Після перевірки відповідей студента його можуть додатково запросити на співбесіду.

Вступні вимоги у різних країнах

У кожній країні є свої особливі фази здобуття медичної професії. Наприклад, в США та Канаді є спеціалізовані навчальні заклади, де готують фахівців з медицини – медичні школи. Тривалість навчання в медичній школі – 4 роки. Але для вступу в медичну школу потрібно мати ступінь бакалавра в медичній, біологічній або іншій спорідненій спеціальності. Спорідненість визначається після аналізу навчальних планів. Деякі медичні школи працюють одразу при університетах, тому випускники цих університетів мають переваги при вступі в медичну школу.

Таким чином, у США та Канаді є 3 основні етапи здобуття медичної професії:

  • 4 роки навчання на бакалавраті в університеті
  • 4 роки навчання в медичній школі
  • Інтернатура (від 1 до 3 років навчання)

Але сам диплом не дає право працювати лікарем. Щоб мати право на професійну діяльність, потрібно скласти спеціальний тест і отримати ліцензію. Саме лікарська комісія визначає, хто може працювати з уже підготовлених лікарів.

Ще одне важлива особливість – обмеженість доступу іноземних студентів для вступу у медичні школи. Це поширено і в Канаді, і в США. Однак є обхідні шляхи, як здобути медичну професію в цих країнах. Зокрема іноземний студент може скористатися таким сценарієм дій:

  1. Вступ в місцевий коледж на програму «Догляд за хворими».
  2. Працевлаштування медсестрою/медбратом і подача документів на посвідку.
  3. Вступ в університет на медичну спеціальність і добір курсів для здобуття ступеня бакалавра на базі диплому коледжу.
  4. Вступ у медичну школу.

У Польщі та Словаччині система підготовки фахівців з медицини схожа на українську і випускники українських шкіл можуть вступити до тамтешніх університетів після 11 класу.

У Великобританії, Чехії та Ірландії студенти можуть вступити у заклад вищої освіти на медичну спеціальність лише після 12 років навчання за програмою середньої освіти. Бажано готуватися для вступу на медичну спеціальність в тій же країні, де ви плануєте здобувати вищу освіту. Так, наприклад, у Німеччині студент має пройти навчання у Studienkolleg за програмою зі спеціалізацією в медицині. Тривалість навчання – 1 рік.

Щоб вступити на медичну спеціальність у британський університет, випускник української школи має пройти спершу підготовку тривалістю 2 роки за програмою A-Level, підготовки за програмою Foundation недостатньо.

Для вступу на медичну спеціальність в Ірландії випускник української школи має пройти підготовку за програмою Foundation.

У Чехії абітурієнт, який бажає вступити на медичну спеціальність у місцевий університет, має мати 12 академічних років підготовки. Після 11 років навчання в українській школі студент може пройти підготовку за річним мовним курсом з фокусом в обраній спеціалізації. По завершення навчання студент складає іспит і можу вступити на англомовну чи чеськомовну програму навчання.

В Австрії місцеві та іноземні студенти можуть вступити на 6-річну медичну програму після 2 років навчання за суміжною бакалаврською програмою.

Перспективи працевлаштування

Обираючи країну навчання, варто розуміти, що кожна країна готує медичних фахівців «під себе». Кожна країна має своє медичне законодавство, відповідно до норм якого і готують медиків. Тому у своєму виборі варто орієнтуватися не лише на якість програми і особливості процесу підготовки медиків в кожній країні, а й на власні кар’єрні плани. В Європі є поняття європейського законодавства, тому відмінності між медичним законодавством в окремих країнах не таке різке, як, наприклад, в США чи Канаді.

Якщо ви є випускником іноземного університету, але хочете працювати в іншій країні, вам потрібно проходити процедуру валідації диплому. Вона передбачає, що складання кваліфікаційного іспиту. Інколи для складання іспиту необхідно довчити протоколи країни, де планує працювати студент.

Кожному, хто планує працювати в медицині, варто розуміти, що ви не є лікарем лише за наявності диплому. Щоб бути лікарем, треба бути готовим до численних кваліфікаційних іспитів та співбесід.

Вартість навчання у медичних закладах вищої освіти

Навчання за медичними програмами в Європі в залежності від країни, спеціалізації та університету вартуватиме вам від 10 тис. до 50 тис. євро. Навчання у державних університетах дешевше. Навчання у медичних школах США та Канади обійдеться студенту від 30 тис. до 100 тис. доларів.

Таким чином, можна впевнено заявити, що здобуття медичної освіти за кордоном є цікавим, складним і досить тривалим процесом. Однак такі інвестиції виправдовуються престижністю професії та можливостями кар’єрного розвитку. Тому Mudra бажає успіхів всім майбутнім медикам і з радістю надасть професійну консультацію за тел. (044) 499 115 0.

Підписатися на новини